Новий стандарт на пшеницю - необхідність прийняття та особливості

2018 року в Україні зібрано рекордний урожай зерна – понад 70 млн. тонн. Більше половини вирушає експорту. Це дозволяє як заробити аграріям, так і значною мірою позитивно впливає на сальдо зовнішньоторговельного балансу, посилюючи позиції національної валюти.
Однак за одну і ту ж кількість зерна можна отримати різний обсяг валютної виручки в залежності від якості.

У Законі "Про зерно та ринок зерна в Україні" прописані критерії щодо класифікації зерна, надано визначення та загальні положення щодо визначення якості та контролю якості зернової продукції.:

• продовольче - зерно, що використовується для переробки та виготовлення харчових продуктів;
• технічного призначення – зерно, призначене для промислової переробки на інші продукти (спирт, крохмаль, медичні препарати тощо);
• фуражне - зерно групи фуражних та інших зернових культур, призначене для годування худоби та птиці у вигляді комбікормів, дерти тощо;

Якість зерна та продуктів його переробки - сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних та ветеринарно-санітарних норм та інших нормативних документів.

Встановлюється державний контроль за якістю зерна.
Зокрема у ст.21 Закону сказано: “якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам.

На останню фразу звернемо особливу увагу.
Міжнародні партнери, які купують зерно в Україні, можуть висунути вимоги до якості продукції, що відрізняються від визнаних в Україні стандартів, у т.ч. за білком, натурою зерна, силою борошна та іншими показниками.

Однак у п.2 ст. 23 Закону України “Про стандартизацію” зазначено, що “національні стандарти та кодекси практики, що встановилася, застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами”.

Однак ці класи не відповідають міжнародним вимогам, не визнаються при прийманні та відвантаженні зерна на експорт.
Єдиним методом, щоб уникнути спортних питань, є аналіз якості зерна на спеціалізованому устаткуванні у сертифікованій лабораторії.
Це наближає виміряні показники до критеріїв приймаючої сторони, знижує кількість суперечок і дозволяє отримати оптимальну ціну за партію.
На сьогоднішній день основна кількість виробленого зерна відноситься до 3-го та 6-го класів (по 40-45 % кожен).
Практично в 3 рази менше: 1-й та 2-й класи (до 15 % у сумі) і лише 5 %: 4-й та 5-й клас.
Як бачимо, спостерігається явна диспропорція, усунення експортованих зернових культур у бік зерна низької якості.
Така практика, що склалася за останні десятиліття, однозначно свідчить про те, що виробники не бажають вкладати кошти у вирощування та зберігання зерна вищих класів.
Тому експортоване з України зерно має низьку або середню якість, що не завжди відповідає не лише вимогам Європейських покупців, але навіть країн Африки та Азії.
З іншого боку, борошно, що експортується до Європи, має високі показники якості, а вітчизняні хлібопекарські та борошномельні підприємства задовольняються сировиною низької якості.
Комплекс перелічених проблем обговорювався у ході міжнародної виставки Зернові Технології 2019, в рамках Зернового індустріального форуму.

З доповіддю про проект нового стандарту ДСТУ 3768: “Пшениця, технічні умови” виступив головний метролог Мінагрополітики та продовольства О. Лозовицький.
До цього, 25 січня, в Міністерстві відбулася координаційна зустріч, де обговорювалася нова редакція стандарту, з урахуванням пропозицій, що надійшли від учасників зернового ринку.

Новий стандарт частково гармонізований з Commission Delegated Regulation (EU) 2016/1238 of 18 May 2016 supplementing Regulation (EU) No 1308/2013 of the European Parliament and of the Council with regard to public intervention and aid for private storage и с ISO 7970:2011.

Планове введення стандарту в дію: кінець весни – початок літа 2019 року.

Пропоновані новації

Щоб відповідати Європейським вимогам, при відвантаженні пшениці на експорт запроваджується принцип нормування зерна середньої (стандартної) якості.
Для м'якої пшениці залишається 4 класи.
М'яку пшеницю 1-3 клас використовують на внутрішньому ринку для продовольчих потреб (хлібопекарська та борошномельна промисловість) та експорту. Пшеницю 4-го класу - для продовольчих та непродовольчих потреб та експорту.
Для віднесення зерна до цієї категорії та розбивки на класи досліджуються показники:

1. Натура зерна.

   На прикладі цього показника відзначимо, що існують різночитання не тільки в абсолютних цифрах віднесення до того чи іншого класу, але і в методах вимірювання натури зерна, наприклад пурпурової літрової, що може призвести до суттєвої різниці в результатах.
   Наприклад, помітними можуть бути відмінності в залежності від способу заповнення та ущільнення пшениці у вимірювальній ємності.
   Тому, при визначенні показника натури зерна, що експортується, слід використовувати контрольний метод за ДСТУ 4233-2003, який є модифікованим методом визначення об'ємної щільності, відомої як «маса на гектолітр» (ISO 7971-1:1986, MOD).

2. Зернові домішки. У тому числі биті, пророслі зерна, злакові культури, мінеральні домішки, фузаріозні зерна, шкідливі домішки. Підвищити рівень підготовки лаборантів зернових лабораторій, отримавши компетентні знання від експерта, Ви можете, записавшись на курс-інтенсив за стандартами якості зерна.
3. Масова частка білка.
4. Масова частка сирої клейковини.
5. Індекс деформації клейковини.
6. Число падіння.

Перераховані показники дозволять скоротити витрати на переробку та підвищити конкурентоспроможність на європейських ринках.

Крім того, до додаткових показників зерна м'якої пшениці належать:

• пошкодження зерна клопом-черепашкою (не більше 1% для зерна 1 класу, не більше 2% для зерна 2-3 класів, без обмежень для зерна 4 класу);
• сила борошна в одиницях альвеографа, не менше 220 – для зерна 1 класу, 160 – для зерна 2 класу, 130 – для зерна 3 класу.

Для твердих сортів пшениці пропонується залишити 5 класів.
Перелік показників якості практично такий самий, як і для м'якої пшениці. Природно, тільки з іншими граничними показниками для кожного класу.

Пшениця, яка внаслідок несприятливих умов дозрівання, зберігання, збирання, втратила свій природний колір, позначають як знебарвлену, з визначенням ступеня знебарвлення.
Для м'якої пшениці 1-3 класів дозволяється 1 і 2 ступінь знебарвлення, для 4 класу – будь-який ступінь знебарвлення.

У разі невідповідності граничній нормі якості зерна хоча б за одним показником, пшеницю переводять до іншого класу.
За невідповідності кількості та якості клейковини мінімальним вимогам 1-3 класів, пшеницю переводять у 4-й клас.
При невідповідності граничним нормам якості зерна пшениці мінімальним нормам 4-го класу для м'якої та 5-го класу для твердої, хоча б за одним із показників, її визначають як нестандартна.

У розділі “правила приймання зерна”, серед показників якості додається “сила борошна”.

Слід зазначити, що пшениця стандартної (середньої) якості не є найкращою за показниками, проте спрощує гармонізацію з вимогами Європейських бірж, що дозволяє:

• мотивувати українських виробників зерна підтягувати показники зернової продукції до стандартних вимог (як мінімум, можна і краще);
• знизити ймовірність суперечок через різні стандарти;
• прийняття стандарту дозволяє сільгоспвиробникам реалізувати зерно за більш-менш прогнозовану ціну. Звичайно з урахуванням ринкових реалій;
• зменшення кількості класів дозволить скоротити витрати на зберігання, транспортування зерна.

Наприклад, зерно пшениці з натурою 700 г/л або менше відноситься до фуражного (непродовольчого), 760 г/л і більше - борошномельного (продовольчого). Між цими показниками і є зона зерна «середньої якості».
Також у новому стандарті уточнено нормативні документи щодо вимог безпеки та охорони навколишнього середовища.

Справочно:
Можна здійснити аналогії з реалізацією сирої нафти на світовому ринку. Родовищ багато і нафту з кожного з них різниться за параметрами.
Але на біржах торгуються усереднені, загальновизнані види нафти: Urals, Brent тощо. Саме за цими маркерними сортами встановлюються індикативні ціни.

У короткостроковій перспективі планується збереження із поділом пшениці на класи. Тільки зі зменшенням їхньої кількості в новому стандарті, як ми зазначили.
Наступний етап – поступовий перехід від класів якості на категорії з функціонального застосування залежно від призначення зерна (хлібопекарське борошно, кондитерські вироби, кормове зерно, експорт).