Нові сорти та сортооновлення як резерв збільшення врожайності зернових культур

Аналіз статистики врожайності сільгоспкультур показує, що віддача з одного гектара визначається не тільки впровадженими на конкретному полі агрономічними заходами, а й залежить від грамотно вибраних сортів зерна, олійних, бобових культур, сукупності їх індивідуальних властивостей та ознак.

Враховуючи, що зерноводча галузь є однією з основних для України, без зростання ефективності насінництва, стабільне зростання неможливе.
Без сортооновлення, неможлива інтенсифікація виробництва, все складніше конкурувати на міжнародному зерновому ринку та отримувати прибуток.

Сортооновлення для збільшення врожайності зернових культур

Що таке сорт

1. Це оптимальний спосіб збільшення врожайності, підвищення показників якості зерна, зниження витрат під час виробництва. А це основна ціль при вирощуванні зернових культур.
2. Це набір споріднених рослин, що належать до того чи іншого підвиду культури, виїдених шляхом проведення селекційної роботи. Сорт має унікальне поєднання біологічних, морфологічних характеристик, щоб мінімізувати вплив зовнішніх факторів (насамперед негативні погодні умови, пошкодження комахами та мікроорганізмами, захист посівів від вилягання) та отримати високий урожай. Це забезпечується через успадкування властивостей протягом кількох поколінь.

Висуваються жорсткі вимоги до якості насіннєвого матеріалу: схожості та чистоти сорту. При якісній селекції насіння здатне зберігати свої властивості і при наступних поколіннях. Оскільки кожен новий сорт може відрізнятися за своїми фізико-хімічними показниками та органолептичними властивостями від раніше застосовуваних, це слід обов'язково враховувати виробнику стандартних зразків зерна, необхідним для калібрування NIR-аналізаторів та вологомірів. Навіть при налагодженому процесі насінництва не завжди вдається досягти прогнозних значень сортових якостей насіння, що неминуче призведе до погіршення сортності на одному з етапів відтворення.
Щоб знизити зазначений ризик та забезпечити агропідприємства якісним посівним матеріалом, у насінницьких, селекційних лабораторіях потрібно вирішити 2 проблеми:

• зберегти набір корисних якостей при масштабуванні процесу виробництва (розмноженні селекційного насіння), щоб задовольнити попит у великій кількості насіння;
• кожен етап селекції (наступне покоління) з теорії ймовірності призводить до того, що якість сортів знижується, через те, що спочатку виявлені позитивні ознаки та властивості “розмиваються”.

Що таке сортооновлення

Урожайність зернових культур визначається безліччю факторів, що часто суперечливі, тому ключовим завданням селекційних лабораторій є максимальне використання потенціалу генетичних методів, щоб зберегти початкову продуктивність сорту.

Здійснювати сортооновлення в товарних сільгоспкомпаніях необхідно лише базовими наборами насіння, що належать до елітних класів або сертифікованого насіння початкової генерації, у суворі терміни, регламентовані науково-дослідними селекційними установами.
На сьогоднішній день немає стійкого, однозначного підходу щодо впливу значення генерації (покоління виведеного селекційного насіння). Низка наукових дослідників - селекціонерів вважає, що значення врожайності поступово зменшується від початкового виведеного сорту при кожному наступному поколінні. Інші стверджують, що суттєвої різниці при генерації сортів не виявлено, навіть у віддалених від перших поколіннях.

Досліди, пов'язані з урожайністю віддалених поколінь селекційного насіння, було проведено у Миронівському інституті пшениці. Методика була заснована на порівнянні базового насіння з насінням декількох перших генерацій. При цьому лабораторна схожість практично не відрізнялася, а ось урожайність зменшувалась:

Це обумовлено зменшенням числа продуктивних стебел на одиницю площі, кількості і ваги зерен, що висіваються в колосі. Як результат – зниженням збирання зерна з 1-го гектара.

Висновки

Проводити сортооновлення слід насіннєвим матеріалом не нижче першої генерації. Засівання насінням не нижче другої генерації.

Підбиваючи підсумки поточного сезону, кожному господарству необхідно проаналізувати технологічну карту культур, що вирощуються по кожному полю, агрохімічні показники, порівняти прогнозовану та реальну врожайність кожного сорту зерна (продуктивність, стійкість, адаптивність) та визначити сорти для осінньої посівної та на наступний рік.