Відбір проб ґрунту

Відбір проб ґрунту з кожним роком стає дедалі актуальнішим, враховуючи високий рівень забруднення ґрунту від осадження викидів працюючих промислових підприємств, накопичення радіонуклідів, наявності патогенних мікроорганізмів та закислення від надмірного внесення мінеральних добрив.

Відбір проб грунту

Вибір території та періодичність

Відбір проб ґрунту проводиться для оцінки кількісного та якісного складу ґрунту для подальшого лабораторного аналізу, моніторингу ступеня забрудненості згідно з переліком показників: пестициди, хлориди рівень пш, відношення білкового азоту до органічного, важкі метали, амоній, нафта та продукти її переробки сірчисті сполуки, леткі феноли, аніонактивні та катіонактивні детергенти, канцерогенні речовини та радіоактивні речовини, ціаніди та миш'як, добрива.

Періодичність відбору проб ґрунту залежить від виду тесту.

Перед початком відбору, формується група та виїжджає на місце для проведення рекогносцирувальних заходів, за результатами яких складається паспорт досліджуваної земельної ділянки із зазначенням дати виїзду, адреси, площі, рельєфу, назви ґрунтів, наявності рослинного покриву. Також до паспорта вносяться відомості, що характеризує джерело забруднюючих речовин: специфіка діяльності виробничого підприємства, сировина, що надходить, обсяг випуску продукції, кількість газу, що викидається, твердих і рідких речовин, відстань до найближчих житлових будівель, установ та місць забору води.

Проводиться опис ґрунту, до якого вноситься характер рельєфу місцевості, наявність рослинного покриву, рівень ґрунтових вод, назва ґрунту, материнська та підстилаюча порода, візуальні ознаки засоленості та заболоченості.
Аналізується горизонт ґрунту: вологість, колір, структура та склад, щільність, додавання, наявність включень, характер переходу горизонту.
Відбір проб ґрунту поблизу промислових об'єктів слід проводити з урахуванням метеорологічних даних, в першу чергу, брати до уваги напрямок та силу вітру, типового для даної території. Від цього залежить розподіл забруднюючих речовин.

Розробляється карта або план, на який наноситься джерело забруднюючих речовин, передбачувані пробні майданчики для відбору, та внутрішні точки для відбору точкових проб ґрунту.
Майданчики наносять на координатну сітку. Відстань між лініями сітки залежить від рівномірності забруднення. Якщо окремі місця забруднені нерівномірно, відстань між лініями також може бути нерівномірною.
Інший метод - концентричні кола з "епіцентром" у місці передбачуваного найбільшого забруднення, там, де розташований наприклад, металургійний завод і коло з усім великим діаметром при віддаленні від центру кола.

• Для заводів і фабрик, що забруднюють шар ґрунту, пробний майданчик закладається на території, що відповідає триразовій площі санітарно-захисної зони.
• Для забезпечення репрезентативної вибірки зразків, майданчики вибирають на земельних ділянках з однорідним рослинним та ґрунтовим покривом.
• При контролі посівних площ сільгосппідприємств з урахуванням культур, що вирощуються, степової або гористої місцевості, планується один майданчик розміром одна сотка (десять на десять метрів) на кожні 0.5~20 гектара.

Перед проведенням санітарного контролю ґрунтів у районі розміщення дитячих закладів, шкільних закладів, сміттєвих баків, площа пробного майданчика становить 5×5м.

Метод відбору проб грунту

Зразки ґрунту відбирають на вибраній на етапі рекогносцирования площі з послідовних шарів. Кожна проба ґрунту повинна відображати в цілому характеристики пробного майданчика відповідно до опису та паспорта ділянки та відповідати меті дослідження згідно з таблицею..

При поглибленні понад 0.4 м кількість відібраних проб має становити не менше 2-х.
При відборі зразків ґрунту, зараженого мікроорганізмами, слід дотримуватись правил асептики.

1. Для хімічного аналізу, точкові проби відбирають ножем, шпателем або потрібний класичний пробовідбірник ґрунту, у кількості не менше п'яти, з яких змішують об'єднану пробу ґрунту з одного майданчика, загальна вага якого не повинна бути меншою за 1000 г.
2. При забрудненні нафтою та продуктами переробки, включаючи бензин, дизпаливо, олію, мазут відбір проб проводять послідовно з глибини ґрунту від 0 до 5 та від 5 до 20 см.
3. При відборі зразків з наявністю у складі ґрунту важких металів, щуп не повинен бути металевим, щоб не спотворити результати досліджень. Допускається використовувати пристрої з полістиролу та пластмаси.

Зразки грунту, призначені для аналізів на речовини, що легко випаровуються, закупорюються в скляну хімічну тару з щільно притертими пробками - ексікатор.
Для досліджень на мікроорганізми в мікробіологічній лабораторії на спеціалізованому обладнанні з території досліджуваної площі відбирають не менше ніж десять проб грунту, причому робити це необхідно стерильним інструментом - для зберігання та переміщення буде потрібно посуд, попередньо знезаражений.

Для кількісного та якісного дослідження яєць гельмінтів, об'єднана проба з кожного майданчика не повинна бути менше 200 г, що відповідає 10-ти точковим пробам по 200 г кожна, відібраним із двох шарів із глибин 0~5 та 5~10 см. Для подібної невеликої глибини підійде укорочений ґрунтовий бур.

Упаковка та підготовка до аналізу проб ґрунту

Незалежно від майбутнього виду дослідження, кожна об'єднана проба підлягає обов'язковій реєстрації та нумерації у журналі. Крім того, оформляється супровідний талон, у якому вказується:

• дата/час, у який було виконано відбір проб ґрунту;
• номер проби, глибина шару;
• метеорологічна ситуація у момент відбору;
• адресу, номер ділянки та пробної площі;
• прізвище особи, яка здійснює забір зразків

При перевезенні слід попередити випадки забруднення зразків.

Відібрані проби ґрунту, що підлягають гельмінтологічному дослідженню, аналізуються негайно після доставки або термостатуються в холодильнику, або аналогічному приладі при зниженій температурі 4–5 °С.
Зразки для бактеріологічних досліджень поміщають у спеціальні сумки і відразу направляють для аналізів або зберігають у термостаті не більше доби, а проби на кишкові палички – не більше 72 годин.
У виняткових випадках, якщо між відбором проб та початком досліджень ґрунту проходить період до 30 днів, зразки консервують, використовуючи формалін або соляну кислоту.
Перед проведенням хімічних аналізів та визначення вологості термогравіметричним методом зразки ґрунту підсушуються, для чого з об'єднаної проби відбирають навішування 10~20 г, поміщають у склянку і сушать при температурі 105°С.

Після доставки в лабораторію, ґрунтові проби рівномірно розміщують на папері, при необхідності дроблять великі крупки, що трапляються. Видаляються візуально спостерігаються камінці, комахи, сміття, металеві, пластмасові та інші сторонні включення.
Очищений таким чином грунт подрібнюють вручну маточкою у ступці і просіюють ситом з діаметром отворів 1 мм.