Конструкція та особливості штатива Бунзена в лабораторії

Серед основного набору обладнання, посуду та численних приладів та апаратів у сучасній лабораторії існують "старожили" як з точки зору технічної тривалості життя, яка може обчислюватися роками, а то й десятиліттями, так і в частині своєї історії, і значимість таких пристосувань підкреслюються навіть найчастіше найменуванням, сформованим на ім'я творця-розробника, який таким чином своє ім'я назавжди і без пафосу вписав в історію.

І сьогодні ми поговоримо про такий інструмент як штатив Бунзена, нехай допоміжний, але такий необхідний, популярний і затребуваний, без якого лабораторія буквально як без рук. І він справді:

1. Розвантажує руки. Робота прискорюється і стає більш продуктивною.
2. Звільняє простір, розміщуючи тару не по горизонталі, наприклад на столі, а по вертикалі.

Отже, ми почали про історію, а значить віддамо належне Роберту Бунзену, оскільки саме він і вигадав цей мультифункціональний тримач, який напевно займає пальму першості серед його "колег": інших штативів та підставок – пересувних, статичних, настільних та настінних.

До речі, Роберт був німецьким хіміком, а отже традиційно педантичним, що означає, що пристрій, винайдений ним, був приречений стати якісним, надійним та практичним !

З чого складається

Основа

Плоский і з великою площею. Все-таки йому доведеться витримувати всю важкість конструкції, особливо якщо штатив завантажений, як кажуть, під зав'язку. Основа – ключовий компонент у балансуванні та створенні стійкого центру важкості. Якщо вся конструкція перекинеться, то можливі не лише фінансові втрати, пов'язані з розбитим посудом, а й втрата дорогих хімічних реактивів, а також ймовірні травми персоналу від уламків скла.

З чого можна виготовити основу? Наприклад, камінь. Він важкий і практично вічний, за умови, що на нього нічого не кидати. Та плюс до цього "не боїться" крапель агресивних реактивів.

Стійка

"Вкручується (або вставляється залежно від виду штатива). Вона досить довга, і від довжини залежить кількість тари, що міститься. Де ця тара міститься? Для цих цілей використовуються кільцеві тримачі, універсальні лапки, а також інші пристрої різних діаметрів і методи утримання.

Наприклад, для трубок і воронок краще лапки, а для колб часто використовують кільця, що охоплюють їх по колу, які легко витягуються, коли настав час.

До стрижня пред'являються кілька вимог: жорсткість та стійкість до корозії. Цьому відповідає, наприклад, нержавіюча сталь. Також стійки можуть мати різну висоту.

Залежно від специфіки лабораторії керівництво спільно з виконавцями визначає, який набір утримувальних пристроїв на штативі слід придбати

Переміщення вгору-вниз

Якщо подивитися на штатив, можна звернути увагу, що самі тримачі посуду не статичні і кріпляться за допомогою затискачів. Це дозволяє налаштовувати їх персоналізовано під конкретні потреби та операції. Утримувачі можуть рухатися вгору-вниз та обертатися по осі на 360°.
Крім того, можна вибрати утримувач, який дозволяє кутове переміщення.

Таким чином, всі елементи збираються у зручну конструкцію, де кожен із них "знає своє місце".