Від чого залежить час просіювання розсівом ?

Особливо в годину пік, коли зернова лабораторія завантажена за повною програмою, для проведення якісного аналізу зерна, щоб у жодної зі сторін (прокупців, продавців, трейдерів, елеваторів тощо) не було жодної причини причепитися до результатів дослідження, для підготовки відібраних проб для дослідження необхідне попереднє просіювання.

Оскільки ця процедура має позначений характер рухів, тобто передбачувана, її можна автоматизувати, для чого і призначений лабораторний розсів.
Але коли кожна хвилина на рахунку, виникає резонне питання -

Чим визначається час роботи лабораторного розсіву ?

Ми зазначили, що характер переміщення ситового комплекту, що закріплюється в тримачі, передбачити можна, але на процес впливає і ряд ймовірнісних факторів, які також можна передбачити, але меншою мірою.

1. Частота обертання платформи із ситовими наборами.
   Цей показник можна змінювати в залежності від крупності матеріалу, зокрема для дрібнодисперсних фракцій – гомогенізованих зразків (муки), кутова швидкість становить 200 об/хв, для зерна, насіння, круп – 120 об/хв.
   Чому в першому випадку більше?
   Чим менший розмір дискретних елементів у вибірці, тим більша їх кількість і відповідно довший час роботи розсіву.
   Кожна частка борошна в сотні і тисячі разів менше одного зерна, і відповідно при низькій частоті швидкість просіювання зросла б багаторазово.
2. Об'єм матеріалу в ситах.
   Тут слід виходити із кількості продукту, необхідного для конкретного лабораторного дослідження.
   Менше не можна – методика не дозволяє, а більше не має сенсу, оскільки буде даремно витрачено час на просіювання матеріалу, який буде як мінімум не затребуваний, а як максимум – втратить свої властивості, доки після процедури буде зберігатись на відкритому повітрі. Йдеться, наприклад, про вологість.
3. Діаметр обічайки.
   Для певної моделі розсіву необхідно замовляти відповідні сита, оскільки від їх розмірів залежить, чи помістяться вони на платформі, чи достатньо потужності електродвигуна для здійснення вібраційного поділу матеріалу на фракції.
4. Імовірність проходження частинок у комірки.
   В один, довільний момент часу над отвором сітки може виявитися елемент з великим розміром, в інший менший, що вільно прокидається вниз, під дією сили тяжіння, на наступне сито, або в піддон (найменші фракції).
   Передбачити ці варіанти неможливо – переміщення елементів сіточкою відбуваються хаотично.
5. Чистота поверхні сіточки.
   Слід проводити регулярне очищення поверхні сітки, щоб в отворах не застрявали великі компоненти – наприклад, зерна пшениці, або дрібні осередки не забивалися борошном, що пропорційно збільшує час.