Про термогігрометр з виносним датчиком

Якщо в далекому минулому перші вчені та винахідники експериментували з волосяною ниткою та іншими пристроями, щоб отримати більш-менш достовірне значення вологості, то зараз у більшості квартир, будинків та офісів це завдання успішно вирішують електронні термогігрометри.

Дійсно зручно, коли в одному компактному цифровому пристрої можна спостерігати відразу дві ключові величини, що впливають на самопочуття – температуру та вологість.
Відразу зазначимо, що ці параметри мікроклімату вимірюються всередині приміщення, оскільки термогігрометр відноситься до кімнатних пристроїв, як за своїм діапазоном, так і за дотриманням умов експлуатації.
Якщо зимою винести прилад на вулицю, то:

• по-перше, радіодеталі і датчики від холоду замерзнуть, а влітку розжаряться від сонця, що загрожує виходом з ладу;
• по-друге, а як спостерігати результати?

Про термогігрометр з проводним датчиком

Навіщо потрібні дані про вуличну температуру ?

Виникає таке питання. Тим більше, що цю місію успішно виконує, причому багато десятиліть, віконний рідинний термометр. І це правильно. Але з іншого боку, щоб дивитися наскільки вище чи нижче за нуль опустилася температура, потрібно встати, підійти, відкрити фіранку. Так, це вимагає трохи часу і зовсім не складно.
Але бувають варіанти, коли зовнішній термометр нічим не допоможе.
Наприклад, у приватному будинку, сарай чи підвал, а може й гараж примикають до житлової частини. Як перевірити, чи не замерзне консервація? Може люк прикрити, коли сильні холоди взимку ?

Та й загалом, завжди приємніше мати перед очима одразу два значення температури: тієї, що на вулиці та всередині приміщення, не встаючи з місця. Щоб розуміти, що одягнути дитині в школу або заздалегідь занести акумулятор додому, якщо він "слабкуватий" і не переживе морозну ніч, щоб вранці прокрутити колінвал у маслі, що загуснуло.

У таких випадках найкраще рішення – скористатися термогігрометром із виносним датчиком.

Нічого революційного у його конструкції немає. Лише дві особливості.

1. Гнучкий провід, як правило, довжиною 1 метр з термодатчиком на кінці.
2. На дисплеї додається одна цифра.

Як це працює ?

У стіні свердлиться невеликий отвір – близько 5 мм, куди протягується провід та датчик виводиться назовні. Після проведення робіт, отвір зашпаровується (гіпс, цементний розчин, інша будівельна суміш). Через свою малу величину можна зробити так, що не постраждає естетична сторона питання. Навіть майстра не потрібно викликати, якщо в господарстві є дриль чи перфоратор.
У принципі, і все. Термогігрометр ставлять на стіл (якщо настільний варіант) або підвішується на стіну. Єдине обмеження – це довжина дроту. У ряді випадків одного метра буде замало. Навіть людям не знайомим з електротехнічними роботами, не важко його подовжити, зачистивши кінці і з'єднавши методом скручування або паяння. Але це вже не гарантійний варіант, якщо...
А якщо кабелю вистачає, можна в затишній домашній атмосфері отримувати дані про температуру одночасно з вулиці.