Аналітичне та технологічне обладнання

Київстар(096)0000-737 Vodafone(066)0000-737 Lifecell(073)0000-737

Київстар(097)0000-737 Vodafone(095)0000-737 Lifecell(093)0000-737

Вайбер чат Відкрити чат Телеграм +380730000737 (Натисніть на іконку для переходу в чат)

5 питань-відповідей за стандартними зразками зерна для калібрування аналізаторів

Posted by   Tech Text
25/08/2021

В даний час в лабораторіях аналізу якості зерна традиційно використовуються як класичні, хімічні методи, так і все частіше можна зустріти експрес прилади для визначення процентного вмісту компонентів в досліджуваних продуктах: інфрачервоні аналізатори зерна.

Але щоб ці прилади завжди були "у формі", а саме давали точний результат (за білком, вологістю тощо), начальникам лабораторій потрібно вже в день покупки, а ще краще заздалегідь зробити ряд необхідних кроків:

  • визначити переліки зернових культур, які досліджуватимуться;
  • вибрати постачальника стандартних зразків;
  • доведення до відповідальної особи суворих термінів калібрування.

5 моментів по стандартних зразках зерна для аналізаторів

Як часто потрібно калібрувати ?

Щоб відповісти на це питання, потрібно спочатку визначитися, а чому не достатньо одного разу відкалібрувати БІК аналізатор зерна, наприклад, відразу після придбання.
Все обладнання в лабораторії повільно, але правильно втрачає свої споживчі якості.
Не виняток і спектрофотометри. Зношуються як елементи обертання - прецизійний кроковий двигун, так і освітлювальний пристрій - лампа та електроніка. Чим довше період між калібруванням, тим більше накопичується помилка вимірювання або метрологічна невизначеність.
Іншими словами, чим більше часу пройшло з моменту останнього калібрування, тим менша впевненість у тому, що результат достовірний.
Чи можна калібрувати щотижня? Звісно. Можна і щодня. Необхідно виходити із завантаження лабораторії - як часто відвантажуються партії, якого обсягу і розуміти, чим загрожує відхилення від справжнього значення. Щоб контрагент не мав жодного приводу для претензій і суперечок.

Скільки потрібно зразків ?

Питання знову ж таки поділяється на кілька частин.

  1. По-перше, це залежить від частоти калібрування. Цю тему ми вже розглянули. Припустимо в лабораторії 1 аналізатор і вирішено калібрувати його щомісяця, тобто 12 разів на рік.
  2. По-друге, це залежить від переліку культур. Наприклад, до лабораторії надходить пшениця, ячмінь та кукурудза. Це 3 культури.
  3. По-третє, для калібрування по одній культурі потрібно щонайменше 3 зразки. Можна 4-5.

Чому? Калібрування з точки зору геометрії це пряма лінія, яка, як відомо, повинна бути проведена мінімум через 2 точки. Чим більше цих точок, тим точнішим буде результат.

Тепер проведемо підсумкові підрахунки на 1 рік для трьох культур шляхом перемноження вихідних значень.

12*3*3 = 108 зразків. На рік. Це зовсім небагато, щоб начальники лабораторій були спокійні за достовірність вимірів, причому одразу для 3-х культур!

Чи можна використовувати один зразок для налаштування кількох приладів ?

Так, теоретично ніщо цьому не заважає. Але є низка нюансів.
Маса одного екземпляра референтного зразка в залежності від виду культури або похідного продукту (шроту, макухи) становить 400, 800 г або 1 кг. Тому при калібруванні декількох аналізаторів, розкривши один пакет із зерном, необхідно врахувати взаємопов'язані фактори - щоб збігся ряд умов.

Розглянемо ідеальний варіант. В одному будинку знаходиться 2 аналізатори. Згідно з встановленим графіком вони калібруються раз на квартал на пшеницю, кукурудзи та ячмінь.
Тоді відповідь буде - так, їх можна калібрувати одночасно, насипавши в кювету кожного з них відповідну кількість зерна з пакета.
А тепер уявімо, що планується відкалібрувати 2 аналізатори, в різних лабораторіях (але в межах однієї компанії), що знаходяться один від одного на відстані 50 км.
За інших рівних умов - одні й самі культури, терміни калібрування.

Тоді відповідь буде НІ. Чому? Зразки зберігаються у герметичному пакеті. При розкритті, повільно чи швидко залежно умов, починають змінюватися еталонні показники. За годину звичайно нічого не станеться. Але при транспортуванні відкритого зразка за кілька десятків кілометрів як мінімум вологість може змінитися. А при тривалому зберіганні не збережеться і еталонний показник білка.
Зрозуміло бажання заощадити, щоб відкалібрувати більше аналізаторів з одного пакета, але ми вже довели, чому це не завжди виправдане. Ми ще не враховували витрати на транспортування. Який сенс везти далеко розкрите впакування?
Дешевше доставити запечатані зразки в різні лабораторії та бути впевненим, що всі вихідні показники залишаться незмінними та передадуть свої еталонні властивості на аналізатор у вигляді калібрувань, тим самим гарантуючи бездоганний результат.
Є інший варіант - високотехнологічний. Якщо кілька лабораторій укомплектовано аналізаторами SUPNIR, можна скористатися функцією перенесення калібрувань з одного приладу на інший.
Але оскільки немає двох ідентичних відбитків пальців, так і аналізатори, на якісь десяті частки % у результатах не збігатимуться. Тому кожен краще калібрувати окремо, на місці, за своїм зразком. Потрібно врахувати таке:

  • кількість аналізаторів, що підлягають калібруванню;
  • прилади знаходяться в одній будівлі або віддалені лабораторії один від одного;
  • чи збігається в аналізаторів періодичність калібрування?
  • калібруються вони по одних і тих же культурах або по різних?

А хіба з заводу не калібруються ?

Частково так і є. Є прилади, які працюють одразу з “коробки”. І такі, що показують прийнятний результат. На підставі якого можна ухвалювати управлінські рішення.

Але є й інший аспект. Аналізатори виробляються інших країнах. І калібруються за їхніми зразками. Яка б велика база у них не була, врахувати особливості сортів, що застосовуються в Україні, кліматичні умови та інне - все, що впливає на структуру зерна, а отже, на параметри відбитого інфрачервоного потоку, неможливо.
Якщо стандартні зразки українського виробництва, це може додати десяту-другу відсотку до точності.
Перерахуйте обсяг партії в десятки тисячі тонн. Переведіть у гроші. На вартість відчутно впливає як вологість, і білок. А значить, і на отриманий прибуток.

Для яких культур можна купити ?

Список постійно розширюється. На сьогоднішній день номенклатура така:

1 Пшениця
2 Соняшник + макуха + макуха + шрот
3 Соя + макуха + шрот
4 Ріпак + шрот
5 Ячмінь
6 Кукурудза
7 Борошно пшеничне

По кожному з них передбачено регламентований перелік компонентів, зміст яких виміряно в лабораторіях, акредитованих за ISO 17025.
Наприклад по пшениці це волога, білок, сира клейковина, кількість падіння, натура.

Недавнее